Вісмуту нітрат основний (Bismuthi subnitras), хімічний склад вісмуту нітрату основного непостійний. Це суміш:
АФІ природного походження. Білий аморфний або дрібнокристалічний порошок. Практично нерозчинний у воді та спирті; легкорозчинний у кислотах азотній та хлористоводневій. Субстанція, яка змочена водою, забарвлює синій лакмусовий папір у червоний колір. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.
Ідентифікують після попереднього розчинення у кислоті азотній за характерними реакціями на вісмут; при прожарюванні субстанції утворюються жовто-бурі пари та залишок яскраво-жовтого кольору. Кількісно визначають методом комплексонометрії (індикатор — ксиленоловий оранжевий).
Фармакологічна група. A02 BX12; D08 AX01 — антациди; антисептики і дезінфікуючі препарати.
Фармакологічні ефекти. Має в’яжучий, антацидний, адсорбуючий, протизапальний, протимікробний, обволікаючий ефекти. В’яжуча дія зумовлена утворенням альбумінатів. Зв’язування соляної кислоти шлункового соку сприяє розкриттю воротаря, поліпшенню евакуації зі шлунка, розслабленню скороченої цибулини дванадцятипалої кишки. Нейтралізація соляної кислоти призводить до підвищення рН шлункового соку. При підвищенні рН до 3,5 на 99% зв’язуються вільні іони водню, що призводить до припинення їх зворотної дифузії в слизову оболонку і зменшення ушкоджувальної дії. Одночасно при підвищенні рН шлункового соку зменшується або припиняється переварювальна здатність пепсину.
Застосування. Всередину приймають як в’яжучий й антацидний ЛП при шлунково-кишкових захворюваннях (виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки, ентерити, коліти). Зовнішньо застосовують при запальних захворюваннях шкіри й слизових оболонок (дерматити, виразки, ерозії, екземи, склеродермії, плоский лишай, системний червоний вовчак, бородавки, гострі кондиломи) (див. Антисептичні препарати).
Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., A, 2001.